Корона

Єлизавета Друга — воістину знакова та одіозна постать, чий вплив відчули на собі кілька поколінь її підданих. Вона стала свідком і активною учасницею не однієї епохи, вміло лавіруючи між прагненням йти в ногу з часом та непохитним дотриманням вікових традицій Британської монархії. Її життя — це історія жінки, для якої благополуччя країни завжди стояло понад усе, навіть понад особисте щастя. Дія розгортається у складний повоєнний період. Після завершення Другої світової війни економіка Великої Британії переживала далеко не найкращі часи. Країна була виснажена, а її імперська могутність повільно, але впевнено сходила нанівець. Саме в цей непростий час, що вимагав від нації єдності та стійкості, молода принцеса Єлизавета виходить заміж за Філіпа, герцога Единбурзького. Їхнє весілля у 1947 році стало променем надії для зневіреної країни, символом відродження та нового початку. Вже за рік, у 1948 році, у юної родини з'являється первісток — Чарльз, а незабаром, у 1950-му, народжується і донька Анна. Єлизавета щиро насолоджується статусом молодої дружини та матері, занурюючись у радощі сімейного життя. Майбутнє бачиться їй переважно у рожевих тонах, сповнених надій на спокійне та щасливе життя. Вона ще не підозрює, що через кілька років їй доведеться звалити на свої тендітні плечі долю всього Сполученого Королівства. У 1952 році, після несподіваної смерті її батька, короля Георга VI, Єлизавета, у віці всього 25 років, стає королевою. Це був момент, який змінив її життя назавжди, поклавши на неї величезну відповідальність. Як вона буде справлятися з незвичними обов'язками монарха, не маючи достатнього досвіду? Як вона поведе країну через постійні кризи, що супроводжуватимуть її правління: від Суецької кризи та деколонізації до економічних викликів та соціальних змін?