Нікчемний Я

Фелоніус Грю, амбітний, але поки що не надто успішний лиходій, мріє увійти в історію як найвеличніший злочинець усіх часів. Він живе в похмурому будинку в передмісті, під яким приховується його секретна база, і керує величезною армією маленьких жовтих помічників — міньйонів. У світі лиходіїв Грю стикається із серйозною конкуренцією, особливо після того, як його суперник, Вектор, примудряється вкрасти єгипетську піраміду. Щоб перевершити його і довести свою перевагу, Грю вигадує неймовірний план — він збирається вкрасти Місяць. Для здійснення свого задуму йому необхідно роздобути унікальний зменшувальний пристрій, який знаходиться в надійно охоронюваній фортеці Вектора. Після кількох невдалих спроб проникнути в лігво суперника, Грю спадає на думку геніальна (і злегка божевільна) ідея. Він вирішує удочерити трьох сиріток з місцевого притулку — Марго, Едіт і Агнес. Його план полягає в тому, щоб дівчатка, продаючи печиво, отримали доступ до будинку Вектора, а потім запустили туди мініатюрних роботів, які мають вкрасти зменшувальний пристрій. Спочатку Грю ставиться до дівчаток як до інструменту, але поступово їхня наївність, любов і весела вдача починають змінювати його. Він, затятий холостяк і мізантроп, абсолютно не звик до дітей та їхніх витівок, і йому належить зрозуміти, як поєднати свою злодійську кар'єру з вихованням трьох маленьких доньок. Чи зможе Грю домогтися своєї мети, залишаючись при цьому турботливим батьком? І що виявиться важливішим — найвеличніший злочин чи щастя його нової сім'ї?