Ґрінч

В усамітненій печері на вершині гори, далеко від метушні та святкової атмосфери, живе Ґрінч — похмуре, волохате створіння із зеленим хутром. Його серце вкрите льодом, а єдиною близькою істотою є відданий пес на прізвисько Макс, який завжди поруч. Колись давно все було інакше. Грінч жив у галасливому і веселому Хтограді, місті, де панували радість і доброта. Однак його незвичайна зовнішність — зелене хутро та волохата шерсть — зробила його об'єктом глузувань. Хлопці та дівчата постійно дражнили його і не хотіли приймати у свою компанію. Не витримавши постійних знущань і неприйняття, Ґрінч вирішив назавжди забути, що таке доброта і щастя, і оселився на самоті, подалі від людей, де ніхто не міг би його образити. Щороку жителі Хтограда готуються до свого найулюбленішого свята — Різдва. Але для Ґрінча це свято — лише нагадування про його самотність та минулі образи. Він ненавидить різдвяні пісні, прикраси і веселий гамір, що проникає аж до його печери. І цього року він має намір зробити все можливе, щоб зіпсувати городянам настрій, вчинивши власну помсту. Ґрінч розробляє підступний план, щоб викрасти Різдво — усі подарунки, ялинки та святкові страви, вважаючи, що без матеріальних благ свято втратить свою цінність. Але цього року все піде зовсім не так, як він планував. Одна маленька, добра дівчинка на ім'я Сінді Лу, яка щиро вірить у диво Різдва, вирішує, що свято — це не лише подарунки. Вона хоче допомогти Ґрінчу зрозуміти істинне значення Різдва і повернути йому віру в добро. Тепер йому доведеться зіткнутися не тільки зі своїми старими образами, а й з добротою, яку він так довго намагався забути, і яка може розтопити кригу в його серці. Чи зможе Ґрінч, який усе своє життя намагався відгородитися від людей, дозволити собі відчути любов та прийняти свято, яке він так ненавидів?