Піноккіо

Дія знаменитої казки про ожилого дерев'яного хлопчика Піноккіо переноситься в похмуру та тривожну атмосферу фашистської Італії 1930-х років, що перебуває під гнітом режиму Беніто Муссоліні. У цей суворий час, коли країна охоплена пропагандою та тоталітарним контролем, ми зустрічаємо Джеппетто, літнього та глибоко нещасного теслю. Його життя наповнене нестерпним болем та самотністю: Джеппетто важко переживає недавню трагічну загибель свого маленького синочка, і це горе не дає йому спокою. Щоб хоч якось відволіктися від гнітючих думок та порожнечі, тесля вирішує знайти розраду у своєму ремеслі. Він береться до роботи над створенням дерев'яного хлопчика, вкладаючи в нього всю свою нерозтрачену любов та батьківські почуття, немов намагаючись заповнити порожнечу в серці. Разом зі шматком дерева, принесеним до будинку Джеппетто, абсолютно випадково туди потрапляє і Себастьян Джей Цвіркун – маленький, але мудрий балакучий цвіркун, який до цього жив у дуплі того самого дерева. Долі було завгодно, щоб саме Себастьян став безмовним, а часом і не дуже, свідком усіх подальших неймовірних подій, виступаючи своєрідним оповідачем. І ось відбувається диво: дерев'яна лялька, яку Джеппетто з любов'ю назвав Піноккіо, раптово оживає! Для самотнього теслі це стає джерелом невимовних радощів та нової надії, ніби сам Бог відповів на його молитви. Однак Піноккіо – не просто ожила іграшка. Всі його помисли та бажання тепер зосереджені на одній єдиній меті: стати справжнім, живим хлопчиком з плоті та крові, відчуваючи, дихаючи та кохаючи, як звичайна людина. Але чи можливо здійснити таку чисту та світлу мрію в тому страшному та похмурому світі, в якому опинився Піноккіо? Світі, де вулиці кишать розбійниками та злодіями, де панують обман та жорстокість, а тіні фашистського режиму невблаганно згущуються над кожним, хто насмілиться бути іншим, хто не відповідає ідеалам пропаганди? У цій новій, небезпечній реальності Піноккіо належить пройти через безліч випробувань, зустрітися з підступними спокусами та навчитися відрізняти добро від зла, щоб одного разу, можливо, знайти те, чого він так відчайдушно бажає – не лише тіло, а й душу справжньої дитини.