Службовий роман

Анатолій Новосельцев працює звичайним статистиком у великій московській установі. Він сам виховує двох синів, постійно турбується про гроші й намагається не привертати зайвої уваги керівництва. Анатолій давно звик до скромного життя, хоча мріє отримати підвищення та поліпшити становище своєї родини. Установою керує Людмила Калугiна, сувора й вимоглива директорка, яку співробітники за очі називають Мимрою. Вона майже весь час проводить на роботі, не цікавиться особистим життям підлеглих і вимагає бездоганного виконання службових обов'язків. Колеги бояться її різких зауважень і намагаються зайвий раз не потрапляти їй на очі. Одного дня до установи приходить Юрій Самохвалов, давній приятель Новосельцева. Він отримує керівну посаду й швидко освоюється на новому місці. Дізнавшись про матеріальні труднощі Анатолія, Юрій радить йому претендувати на посаду начальника відділу легкої промисловості. Але для підвищення необхідно заручитися підтримкою Калугiної. Самохвалов пропонує другові незвичайний спосіб привернути увагу директорки. Він радить Анатолію почати залицятися до неї, сподіваючись, що особиста симпатія допоможе вирішити службове питання. Новосельцев спочатку вважає цю ідею безглуздою. Він не має досвіду залицянь і зовсім не уявляє, як поводитися з такою суворою жінкою. Проте під час вечірки у квартирі Самохвалова Анатолій намагається виконати пораду друга. Його незграбні компліменти й дивна поведінка лише дратують Калугiну. Наступного дня Новосельцев почувається ніяково й намагається вибачитися. Під час розмови він несподівано помічає, що за суворістю директорки приховується самотня жінка, яка давно втратила віру в щирі почуття. Людмила поступово розповідає йому про своє життя, невдалі стосунки та причини, через які повністю присвятила себе роботі. Анатолій починає ставитися до неї зовсім інакше. Йому стає шкода Людмилу, яка звикла приховувати власні переживання за холодною поведінкою. Він намагається підтримати її, а згодом радить змінити зачіску, одяг і більше уваги приділяти собі. Калугiна дослухається до його слів. Вона поступово змінює зовнішність, стає відкритішою та починає цікавитися життям поза роботою. Колеги з подивом спостерігають за змінами своєї керівниці, яка раніше здавалася їм нездатною на звичайні людські почуття. Тим часом у колективі розгортається інша особиста історія. Ольга Рижова, колишня однокурсниця Самохвалова, знову закохується в нього, хоча обидва вже мають власні родини. Вона пише Юрію листи, сподіваючись повернути колишні почуття, але він не хоче продовжувати ці стосунки. Самохвалов передає листи Ольги громадській активістці Шурі, щоб та допомогла припинити небажані залицяння. Новосельцев дізнається про цей вчинок і обурюється. Він вважає, що Юрій жорстоко принизив жінку, яка довірила йому свої почуття. Між колишніми друзями виникає серйозна сварка. Стосунки Анатолія та Людмили тим часом стають дедалі ближчими. Вони починають зустрічатися поза роботою, розмовляють про дітей, родину й особисті переживання. Новосельцев розуміє, що його початковий намір отримати підвищення вже не має значення, адже він щиро закохався в Калугiну. Але Самохвалов вирішує помститися приятелеві за сварку. Він розповідає Людмилі, що Новосельцев спочатку залицявся до неї лише заради посади. Калугiна почувається обманутою й вирішує, що Анатолій увесь час користувався її довірою. Між закоханими відбувається болісне з'ясування стосунків. Новосельцев намагається пояснити, що його почуття давно стали справжніми, але Людмила не хоче слухати виправдань. Вона знову ховається за суворою поведінкою та намагається віддалитися від чоловіка. Анатолій не бажає втрачати кохану. Після нової сварки він вирішує звільнитися, але Калугiна не погоджується відпустити його. Їхня суперечка продовжується навіть за межами установи й поступово перетворюється на примирення. Зрештою Людмила розуміє, що Новосельцев справді її кохає. Вони залишають позаду непорозуміння та вирішують бути разом. Через дев'ять місяців у родині Анатолія з'являється третій хлопчик, а колишня сувора директорка знаходить щастя, якого так довго була позбавлена.