Тіні забутих предків

Іван Палійчук зростає в гуцульському селі серед Карпатських гір. Його родина живе за давніми звичаями, а повсякденне життя тісно пов'язане з природою, працею та народними обрядами. Ще в дитинстві Іван стає свідком жорстокої ворожнечі між своїм родом і заможною сім'єю Гутенюків. Під час однієї зі сварок гине його батько, і ненависть між родинами стає ще сильнішою. Незважаючи на давній конфлікт, Іван знайомиться з Марічкою Гутенюк, донькою ворогів своєї сім'ї. Спочатку діти ставляться одне до одного насторожено, але поступово між ними виникає дружба. Вони разом гуляють горами, пасуть худобу та проводять багато часу далеко від дорослих. Минають роки, і дитяча прихильність переростає в кохання. Іван і Марічка мріють одружитися, хоча розуміють, що їхні родини навряд чи схвалять цей вибір. Для них важливішими стають власні почуття, ніж давня ворожнеча, причини якої вони вже майже не пам'ятають. Щоб заробити гроші на майбутнє спільне життя, Іван вирушає працювати на полонину. Він доглядає овець, допомагає пастухам і проводить довгі дні високо в горах. Марічка залишається в селі й чекає на його повернення. Одного дня під час сильної негоди Марічка опиняється біля бурхливої гірської річки. Потік підхоплює дівчину, і вона гине у воді. Коли Іван дізнається про трагедію, його життя втрачає сенс. Він не може змиритися зі смертю коханої та залишає рідні місця. Кілька років Іван блукає далеко від дому. Він майже не спілкується з людьми й намагається жити з болісними спогадами. Зрештою чоловік повертається до села, але вже не схожий на життєрадісного юнака, яким був колись. Згодом Іван знайомиться з Палагною, працьовитою та заможною дівчиною. Вони одружуються й починають вести спільне господарство. Палагна піклується про худобу, дім і достаток родини, сподіваючись побудувати з чоловіком щасливе життя. Але Іван залишається відстороненим. Він сумує за Марічкою, часто згадує їхню молодість і не може подарувати дружині тієї любові, на яку вона сподівається. Між подружжям поступово виникає відчуження, хоча вони продовжують жити під одним дахом. Палагна звертається по допомогу до місцевого мольфара Юри, якому приписують здатність керувати природними силами та впливати на людські долі. Юра починає залицятися до неї, і невдовзі між ними виникає близькість. Їхні стосунки стають відомими в селі. Іван дізнається про зраду дружини, але реагує на це майже байдуже. Його думки й далі зайняті Марічкою. Водночас присутність Юри викликає в ньому тривогу, адже чоловік переконаний, що мольфар володіє небезпечною силою. Одного вечора між Іваном і Юрою спалахує сварка, яка переростає в бійку. Після сутички Іван отримує тяжке поранення. Він залишає людей і вирушає до лісу, де йому починає ввижатися Марічка. Іван іде за образом коханої крізь дерева, немов повертаючись у щасливі роки своєї молодості. Він дедалі більше втрачає зв'язок із реальністю та зрештою помирає, так і не звільнившись від спогадів про втрачене кохання. У селі відбувається похорон за давніми гуцульськими звичаями. Біля тіла Івана збираються родичі та сусіди, звучать голосіння, музика й обрядові пісні. Поступово жалоба змінюється танцями та веселощами, у яких переплітаються скорбота за померлим і звичне продовження життя.