Грек Зорба

Молодий англійський письменник Безіл вирушає на Крит, де успадкував землю та стару шахту. У порту він знайомиться з Алексісом Зорбою, життєрадісним греком, який переконує взяти його із собою та обіцяє допомогти відновити роботу шахти. На Криті вони оселяються в невеликому селі. Безіл поводиться стримано та більше спостерігає за людьми, тоді як Зорба легко знайомиться з місцевими жителями й береться за будь яку справу. Вони зупиняються в готелі мадам Гортензії, літньої француженки, яка багато років живе на острові. Зорба починає залицятися до неї, і жінка швидко прив'язується до нового знайомого. Безіл тим часом звертає увагу на молоду вдову, яка живе відокремлено та викликає інтерес багатьох чоловіків у селі. Зорба переконує друга не приховувати свої почуття. Зрештою Безіл проводить із нею ніч. Зорба займається шахтою та придумує систему для перевезення деревини з гори. Задум потребує великих витрат, але він упевнений, що конструкція принесе прибуток. Тим часом син одного з місцевих жителів, закоханий у вдову, накладає на себе руки. Селяни звинувачують у трагедії жінку. Безіл намагається втрутитися, але не може зупинити розлючений натовп, і вдову вбивають. Незабаром тяжко хворіє мадам Гортензія. Зорба залишається поруч із нею до смерті. Одразу після її загибелі місцеві жителі розбирають майно жінки, майже нічого не залишаючи від її колишнього життя. Попри втрати, Зорба завершує будівництво системи для перевезення деревини. На запуск приходять мешканці села, але конструкція виявляється невдалою та руйнується просто на очах у присутніх. Безіл розуміє, що втратив гроші й останню надію на успіх шахти. Але замість сварки він просить Зорбу навчити його танцювати. На березі моря вони сміються над своєю невдачею та починають танцювати. Безіл уперше дозволяє собі перестати все контролювати й приймає ставлення Зорби до життя, у якому навіть після болю та втрат потрібно знаходити сили рухатися далі.