Воскрешаючи мерців

Френк Пірс працює парамедиком нічної зміни на Мангеттені. Після багатьох років серед аварій, передозувань і смертей він майже не спить та постійно згадує людей, яких не зміг урятувати. Найсильніше Френка переслідує образ молодої бездомної Роуз. Він намагався повернути її до життя, але зазнав невдачі й відтоді бачить її обличчя серед людей на вулицях Нью Йорка. Під час чергового виклику Френк намагається врятувати містера Берка після зупинки серця. Чоловіка доставляють до лікарні у важкому стані, а Френк знайомиться з його донькою Мері. Протягом кількох ночей він працює з різними напарниками. Ларрі намагається спокійно виконувати свою роботу, Маркус шукає в кожному порятунку релігійний сенс, а Том Воллс відповідає на хаос навколо агресією. Френк дедалі сильніше виснажується та кілька разів просить начальника звільнити його. Але кожної ночі він знову сідає в машину швидкої допомоги та вирушає на нові виклики. Водночас він зближується з Мері, яка сама переживає важкий період. Їх об'єднують страх, самотність і постійне очікування нової трагедії. Стан містера Берка не покращується, хоча лікарі продовжують підтримувати його життя. Френк розуміє, що не кожну смерть можна перемогти й що його бажання врятувати всіх лише посилює почуття провини. Коли Берк знову опиняється на межі смерті, Френк дозволяє йому піти. Після цього багаторічний тягар починає відступати, а сам Френк знаходить спокій поруч із Мері після виснажливих ночей, проведених серед людей, яких він відчайдушно намагався врятувати.