Краще не буває

Мелвін Юдалл живе в Нью Йорку та пише популярні любовні романи. Він уникає людей, дотримується суворих щоденних ритуалів і постійно свариться з оточенням через свій важкий характер. Щодня Мелвін снідає в одному ресторані, де його обслуговує Керол Коннеллі. Вона одна з небагатьох людей, здатних спокійно відповідати на його грубість і не дозволяти йому переходити межу. Сусід Мелвіна, художник Саймон Бішоп, стає жертвою жорстокого нападу. Поки Саймон перебуває в лікарні, Мелвіну доводиться доглядати за його маленьким собакою Верделлом. Несподівано турбота про собаку змінює звичне життя Мелвіна. Він прив'язується до Верделла і поступово починає більше звертати увагу на людей навколо. Коли Керол залишає роботу через хворобу сина Спенсера, Мелвін домагається для хлопчика хорошого лікаря та оплачує лікування. Він пояснює це бажанням повернути Керол до ресторану, але його ставлення до неї вже стає значно особистішим. Саймон після лікування залишається без грошей і майже втрачає бажання малювати. Мелвін погоджується відвезти його до батьків у Балтимор, а Керол вирушає разом із ними. Подорож змушує Мелвіна вийти за межі звичного життя. Він намагається сказати Керол про свої почуття, але невміння нормально спілкуватися з людьми знову все ускладнює. Повернувшись до Нью Йорка, Мелвін розуміє, що не хоче втрачати Керол. Він приходить до неї та зізнається, що саме поруч із нею намагається стати кращою людиною. Керол приймає його незграбне зізнання. Вони разом виходять на ранкову прогулянку, а Мелвін уперше порушує один зі своїх звичних ритуалів, навіть не помітивши цього.