Шпигунські ігри

Офіцер ЦРУ Натан М'юр приходить на роботу в останній день перед виходом на пенсію. Він збирається спокійно завершити справи та залишити службу, але несподівано дізнається, що його колишнього учня Тома Бішопа заарештували в Китаї. Бішоп самовільно проник до китайської в'язниці та намагався звільнити ув'язнену жінку. Операція провалилася, Тома схопили, а китайська влада планує стратити його вже наступного ранку. Керівництво ЦРУ збирає М'юра на закриту нараду. Офіційно від нього хочуть отримати всю інформацію про Бішопа, але Натан швидко розуміє справжню мету зустрічі. Сполучені Штати ведуть важливі переговори з Китаєм, і заради угоди керівництво готове відмовитися від свого агента. М'юр починає розповідати про першу зустріч із Томом. У 1975 році під час війни у В'єтнамі Бішоп служив снайпером. Натан помітив його здібності під час секретної операції та згодом запропонував перейти на роботу в розвідку. М'юр особисто навчає нового агента. Він пояснює Бішопу, як вести спостереження, вербувати людей, створювати легенди та помічати стеження. Найважливіше правило Натана полягає в тому, що агент не повинен дозволяти особистим почуттям поставити під загрозу операцію. Наступне серйозне завдання приводить їх до Західного Берліна. Бішоп повинен увійти в довіру до потрібної людини та отримати інформацію для ЦРУ. Операція показує, що Том швидко вчиться, але його методи не завжди подобаються наставнику. Згодом вони працюють у Бейруті під час громадянської війни. ЦРУ планує ліквідувати важливу ціль, а М'юр доручає Бішопу підготувати операцію. Саме там Том знайомиться з Елізабет Гедлі, яка займається гуманітарною допомогою. Між Томом та Елізабет виникають почуття. Бішоп дедалі більше часу проводить із нею, хоча майже нічого не може розповісти про справжню роботу. М'юр бачить у цих стосунках небезпеку для операції. Підготовка замаху продовжується, але ситуація виходить з під контролю. Вибух призводить до загибелі невинних людей. Бішоп важко переживає наслідки та починає сумніватися в правилах, за якими працює його наставник. Натан тим часом дізнається, що Елізабет має минуле, здатне створити проблеми для ЦРУ. Він вирішує прибрати її з життя Бішопа. Без відома Тома М'юр домовляється про її затримання китайською владою, а самому Бішопу дозволяє повірити, що вона добровільно його залишила. Через роки Том дізнається правду. Саме заради Елізабет він без дозволу ЦРУ вирушає до Китаю та організовує спробу втечі з в'язниці. Тепер М'юр розуміє, що частково сам створив ситуацію, яка привела його колишнього учня до смертного вироку. Поки керівники ЦРУ обговорюють долю Бішопа, Натан удає, що лише відповідає на їхні запитання. Насправді він використовує кожну можливість, щоб зібрати інформацію про в'язницю, охорону та розташування китайських військових. М'юр таємно зв'язується зі своїми людьми й починає готувати рятувальну операцію. Для цього він використовує власні заощадження, підробляє документи та передає накази так, щоб керівництво ЦРУ не встигло зрозуміти, що відбувається. Він організовує відключення електрики біля в'язниці та залучає військову групу, яка вважає, що виконує санкціонований наказ. Операція отримує кодову назву «Вечеря поза домом», фразу, яка має особливе значення для Натана та Тома. Американські військові проникають до в'язниці та звільняють Бішопа разом з Елізабет. Почувши назву операції, Том одразу розуміє, хто насправді організував його порятунок. У цей час М'юр спокійно залишає штаб ЦРУ. Керівництво лише починає здогадуватися, що він зробив, але зупинити операцію вже неможливо. Після багатьох років, протягом яких Натан учив Бішопа не ризикувати собою заради інших, у свій останній робочий день він порушує власне головне правило та рятує людину, яку давно вважав не лише агентом, а й другом.