Напівлюдина

На весіллі Найла з’являється Рубен, якого він колись вважав найближчою людиною. Вони давно віддалилися один від одного, і зустріч від самого початку викликає тривогу. Рубен поводиться нервово, а коли Найл іде за ним до господарської будівлі, той жорстоко нападає на нього. Історія повертається до їхньої юності, щоб пояснити, що привело до цього моменту. Найл росте тихим і невпевненим хлопцем, якого цькують однолітки. Рубен, який уже побував у виправному закладі для неповнолітніх, легко вступає в конфлікти й не боїться відповідати силою. Сімейні обставини зближують їх, і вони стають майже братами. Поруч із Рубеном Найл отримує захист, якого йому бракувало. Але та сама агресія, що допомагає відбиватися від кривдників, робить їхнє спілкування непередбачуваним. Найлу дедалі важче відокремити вдячність за підтримку від страху перед людиною, якій він довіряє. Коли Найл починає навчання в Ґлазґо, він сподівається знайти своє місце серед нових знайомих. Самотність знову змушує його звернутися до Рубена. Втручання давнього друга має тяжкі наслідки, а згодом Найл опиняється під тиском, коли від нього вимагають збрехати заради Рубена в суді. Протягом наступних десятиліть вони зближуються, сваряться й намагаються будувати окремі життя. Та кожне повернення нагадує про вчинки, які залишилися між ними невисловленими. Події минулого поступово пояснюють, чому зв’язок, що колись давав обом підтримку, зрештою привів до насильства в день весілля.