Не бажай удачі

Софі Біренбаум захоплюється театром і мріє зіграти головну роль у шкільному мюзиклі. Коли їй довіряють провідну партію в постановці «Офіціантка», дівчина нарешті отримує можливість показати, на що здатна. Попереду репетиції, робота над піснями та хвилювання перед виходом до глядачів. Софі хоче впоратися з роллю й виправдати довіру тих, хто її обрав. Але радісну подію затьмарює звістка з дому. У її матері Елізабет повернувся рак. Поки однокласники обговорюють виставу та звичайні підліткові проблеми, Софі намагається усвідомити, що родині знову доведеться пережити тяжке випробування. Тепер думки про прем’єру постійно поступаються страху за маму. Дівчина продовжує готуватися до виступу, хоча зосередитися стає дедалі важче. У школі від неї чекають енергії та впевненості, а вдома вона бачить, як хвороба змінює життя близьких. Софі не завжди знає, як говорити про свої переживання, і намагається поєднати бажання бути поруч із матір’ю та любов до сцени. Театр поступово стає для неї місцем, де можна висловити почуття, для яких у звичайній розмові бракує слів. Знайомі пісні набувають іншого значення, а робота над роллю допомагає краще зрозуміти власний страх, розгубленість і надію. Наближення прем’єри змушує Софі дорослішати швидше, ніж вона очікувала. Їй потрібно навчитися приймати підтримку та залишатися відкритою до близьких, навіть коли хочеться сховатися від усього. Вистава, яка спочатку здавалася шансом заявити про себе, стає невіддільною від того, що відбувається в її родині.