Гокум

Американський письменник Ом Бауман приїздить до віддаленого готелю в Ірландії, де його батьки колись провели медовий місяць. Він хоче розвіяти їхній прах і завершити роботу над новим романом. Ом важко сходиться з людьми, різко відповідає на спроби заговорити й воліє триматися осторонь. Поїздка має дати йому змогу побути на самоті, але спокою в старій будівлі він не знаходить. Від працівників письменник дізнається про зачинений номер для молодят. За місцевою легендою, там мешкає відьма, тому двері не відчиняють, а гостей просять не наближатися. Ом ставиться до цих розповідей із глузуванням. Він сам вигадує моторошні історії та не збирається вірити в чужі забобони. Серед персоналу готелю є барменка Фіона. Вона не намагається догодити відомому гостю, проте помічає, що за його грубістю приховується тяжкий душевний стан. Коли Ом опиняється в біді, саме Фіона допомагає йому. Згодом він повертається, щоб подякувати їй, але дізнається, що жінка зникла. Письменник намагається з’ясувати, куди вона поділася. Готель готується до закриття на сезон, а відповіді працівників не допомагають зрозуміти, що сталося. Пошуки поступово приводять Ома до зачиненого номера, про який його попереджали після приїзду. Тепер йому доводиться перевірити історію, яку він вважав безглуздою вигадкою. Досліджуючи готель, Ом стикається з подіями, яким дедалі важче знайти звичайне пояснення. Незрозумілі звуки й моторошні видіння змушують його сумніватися у власному сприйнятті. Але бажання знайти Фіону не дозволяє просто поїхати. Що далі заходять пошуки, то небезпечніше стає залишатися в будівлі. Ом мусить розібратися, що приховують замкнені кімнати, поки сам ще може вибратися назовні. Історія про відьму, з якої він сміявся, тепер визначає кожен його крок.