Похмурий самурай

Середина XIX століття. Сейбей Ігуті — самурай нижчого рангу, чиє життя позбавлене зовнішнього блиску та слави. Після смерті дружини він залишається єдиною опорою для хворої матері та двох маленьких доньок. Поки його колеги проводять вечори в розвагах і п'яних посиденьках, Сейбей, ігноруючи глузування, поспішає додому до дітей. За звичку зникати з настанням сутінків він отримав прізвисько «Сутінковий самурай». Бідність змусила його продати свій справжній бойовий меч, щоб оплатити похорон дружини, тому тепер він носить лише бамбукову копію. Проте відсутність сталі не зробила його слабшим: Ігуті навчився майстерно володіти дерев'яною зброєю. Це вміння йому доводиться застосувати, коли він встає на захист своєї подруги дитинства, красуні Томое, яку переслідує жорстокий колишній чоловік. У поєдинку Сейбей легко перемагає суперника, озброєного справжнім мечем, використовуючи лише бамбукову палицю. Звістка про дивовижну майстерність бідного самурая швидко розлітається округою. Томое, вдячна за порятунок, починає піклуватися про будинок та дочок Сейбея, і між ними спалахує щире почуття. Проте герой, усвідомлюючи свою злиденність, вважає, що не має права пропонувати шлюб такій жінці. Спокійне життя закінчується, коли про його талант дізнається керівництво клану. Начальник Сейбея, вражений його бойовими навичками, дає йому смертельно небезпечне завдання: вбити бунтівного самурая Дзен'ємона Його. Натомість йому обіцяють підвищення та фінансове благополуччя, але для виконання наказу Сейбею доведеться знову взяти в руки справжню зброю і ризикнути всім, що йому дороге.