Музикант

Історія набуває фатального обороту через збіг обставин. Азул, сповнений жаги помсти, заповнює свій гітарний кофр пістолетами та автоматами, готуючись нанести удар по імперії Моко. Водночас до цього ж мексиканського містечка прибуває безіменний музикант Ель Мар'ячі, чия єдина провина полягає в тому, що він теж носить чорне і тримає в руках футляр — проте в ньому лежить лише стара гітара, на якій він мріє грати в місцевих барах. Моко, параноїдальний наркобарон, забарикадувався на своїй віллі та відправив десятки бойовиків зачистити місто. Його наказ був простим: «Убити людину в чорному з гітарним футляром». Коли банда натрапляє на мирного музиканта, починається криваве полювання. Не маючи іншого вибору, хлопець, який ніколи не тримав у руках зброї, дивом виживає в перестрілках, використовуючи кмітливість та інстинкт самозбереження. Ситуація стає критичною, коли футляри випадково плутаються: музикант опиняється зі зброєю Азула, а месник — з гітарою. Помилка Моко стає очевидною надто пізно, коли музикант потрапляє прямо до лігва ворога. Наркобарон справді знає Азула в обличчя, але його гординя та жорстокість призводять до того, що він вирішує познущатися над «випадковим гостем», назавжди змінивши долю талановитого юнака і перетворивши його на справжнього десперадо.