Після сонця

Софі вже доросла і самодостатня жінка. Останнім часом вона все частіше згадує свою відпустку у Туреччині в тисяча дев'ятсот дев'яностому році. Тоді їй було одинадцять років. Це було найщасливіше літо яке назавжди залишилося в її пам'яті. Дівчинка знімала всі пригоди на камеру і тепер Софі переглядає ці записи з великим задоволенням. Разом із батьком вони їздили на екскурсії та займалися йогою. Вони плавали в басейні та навіть грали парами в більярд. Батько навчав доньку самообороні а вечорами вони ділилися таємницями. Софі бачила як інші батьки ставляться до дітей і розуміла свою удачу. Вони з татом були як справжні друзі та все робили разом. Її батьки розлучилися але Софі не почувалася покинутою. Коли відпустка закінчилася їм довелося роз'їхатися. Минуло майже двадцять років і батько став зовсім іншою людиною. Тепер Софі залишається лише переглядати старі кадри та згадувати щасливі моменти того літа.