Камілла Клодель, 1915

Камілла Клодель була талановитою скульпторкою. У 1880-х роках вона працювала разом із відомим майстром Огюстом Роденом. Між ними виникли романтичні стосунки. Камілла була його музою та помічницею. Проте з часом цей зв’язок розірвався. Розставання стало для жінки важким ударом. Через особисту драму Камілла впала в глибоку депресію. Її психічний стан почав швидко погіршуватися. Жінка стала одержимою думкою про переслідування. Їй здавалося що вороги та заздрісники хочуть знищити її життя. Вона підозрювала у змові власну родину і навіть самого Родена. Камілла почала знищувати свої роботи та вести замкнений спосіб життя. Родичі не змогли впоратися з її хворобою. Вони вирішили помістити Каміллу в психіатричну лікарню на півдні Франції. Там вона опинилася в ізоляції від мистецького світу. У лікарні жінка страждала від самотності та нерозуміння. Вона намагалася знайти людей які б визнали її талант і художній потенціал. Найбільше Камілла чекала на приїзд свого брата Поля Клоделя. Поль був відомим письменником. Вона вірила що брат зрозуміє її біль і забере з лікарні. Камілла проводила довгі дні в очікуванні свого рятівника. Проте її надії на звільнення та повернення до творчості так і не справдилися. Жінка залишилася в ув'язненні до кінця своїх днів.