Назви мене своїм ім'ям

1983 рік, північна Італія. 17-річний Еліо Перлман, інтелектуальний та чутливий юнак, проводить сонячні літні канікули на родинній віллі XVII століття. Його життя наповнене транскрибуванням музики, читанням книг та легким фліртом із подругою Марцією. Проте звичний ритм порушується з приїздом Олівера — впевненого у собі американського аспіранта, який прибув допомагати батькові Еліо, професору археології, у його наукових дослідженнях. З першої зустрічі між юнаком та гостем виникає дивна напруга. Еліо, як гостинний господар, поступається Оліверу своєю кімнатою і стає його провідником мальовничими околицями. Спільні поїздки на велосипедах до містечка, купання в річці та довгі вечори за розмовами поступово зближують їх. Еліо починає помічати, що кожна деталь поведінки Олівера — від випадкового дотику до його фірмового прощання «Бувай!» — викликає у нього бурю суперечливих емоцій. Підліток намагається придушити незрозуміле потяг, чергуючи щиру зацікавленість із навмисною байдужістю та роздратуванням. Проте невдовзі він усвідомлює, що це не просто симпатія, а глибоке, всепоглинаюче почуття, яке пробуджує в ньому нові грані власної особистості. Тепер серед спекотного італійського літа Еліо має знайти сміливість, щоб відкритися цій пристрасті, яка назавжди змінить його сприйняття світу та самого себе.